Перше срібло
Неначе срібло доторкнулося землі
Немов би в розвідку Зима прийшла ще в Осінь,
Лишивши слід свій на зеленій ще траві,
Додала блонду злегка їй в руде волосся.
А може зовсім то й не блонд, а сивина,
Що в скронях Осені забилась, мов голубка?
Хоч обірвалась в її музиці струна..,
Та перший сніг земля ввібрала, наче губка.
А жовте листя на землі — долоні рук,
В теплі яких повільно тане перше срібло.
І на дорогах перших Ожеледей звук…
Туман на сніг той оксамит свій сіяв дрібно.
автор Роман Бойчук
Немає коментарів:
Дописати коментар