Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.
Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху.
15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна.
За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600-тисячної армії.
Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули близько 15 тисяч вояків, із них майже 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей - сиротами.
Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Кривий Ріг у тій чужій війні втратив 53-х своїх синів. Це наш гіркий біль, який не минає...
Криворіжці щороку вшановують пам'ять загиблих земляків, кладуть квіти до підніжжя меморіалів, збираються на мітинги, згадують світлим спогадом.
На сьогодні в Україні - близько 150 тисяч ветеранів Афганістану. Мало хто з них сподівався, що за 25 років життя на мирній Батьківщині їм ще доведеться на власній землі воювати з завойовником і окупантом - РФ.
Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників, багато з них, на жаль, загинуло.
У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар