Я знову в тихій Кам ’ янці. Я – вдома. Стежина кожна тут мені знайома. Тут річка поміж скель, немов підкова, Виблискує на сонці веселково. На взгірку парк задумливий, тінистий… Він пам ’ ята розмови декабристів. А в центрі парку, де троянди й трави – На постаменті Пушкін кучерявий. Поміж дубів, крізь листя позолоту Зійду униз по сходинках до гроту. За стадіоном помину алею, - Чайковському вклонюсь біля музею. |
Немає коментарів:
Дописати коментар