Одне з найбільш
шанованих молодіжних свят Калита, або Андрія. Святкується воно увечері 13
грудня за новим стилем, або ж 31 листопада за старим. Тобто за старим стилем це
відбувалось в ніч з листопада на грудень, в ніч напередодні зими. Воно співпало
із значно пізнішим християнським святом апостола Андрія Первозванного.
Християнська церква в більшості випадків
вороже ставилась до молодіжних веселощів на Андрія, адже свято проходило в
різдвяний піст, а в піст, як відомо, за християнськими законами заборонялося
веселитися, наймати музики, танцювати. Проте люди старшого покоління і досі
згадують день Андрія, або Калиту, як найвеселіше свято їх молодості.
В Калиті яскраво
простежуються дві сюжетні лінії, перша пов'язана з культом сонця, друга — із
шлюбною магією. Це свято припадає на найбільш темний період року, коли як
кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти
сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі
домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використовувались атрибути печі та
знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі,
горня, сажа. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково
круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед,
принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко
використовувався в цей день. Ним намащували калиту, іноді жартуючи, хлопці
вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були. З меду
готували і напої на калиту. Варто відмітити, що горілку на молодіжних
вечорницях, як правило, не вживали.
На Андрія неодружена молодь знову задумується над своїм майбутнім, адже
через місяць, після Водохрещі, тобто після 19 січня, почнуться зимові весілля. Тому ряд
магічних ритуалів та гадань направлені на те, щоб причарувати судженого або
дізнатися, чи відбудеться весілля цієї зими, а чи доведеться колодку тягти.